«Підвищення компетентності учнів через використання інноваційних методів навчання на уроках біології та природознавства»
З досвіду роботи вчителя біології Пипті Світлани Петрівни
Педагогічне кредо: «Щоб стати справжнім педагогом, вихователем дітей, треба віддати їм своє
серце, пройти школу сердечності, тобто, пізнати серцем все, чим живе, про що
думає вихованець»
В.О.Сухомлинський
Проблема над якою я працюю вже 5 років - «Підвищення компетентності
учнів через використання інноваційних методів навчання на уроках біології та природознавства»
Провідною
ідеєю моєї роботи є:
- формування в
учнів емоційно – ціннісного ставлення до природи, до себе, до загальнолюдських
цінностей;
- прагнення до
якісного кінцевого результату; високий рівень працездатності; здатність долати
труднощі; творче ставлення до справи, праці; прагнення до вдосконалення;
здатність до прийняття відповідальних рішень; комунікабельність; здатність до
співпраці, співтворчості; здатність до самоосвіти, самореалізації,
саморозвитку; вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
Опис змісту досвіду
…тільки біологія може пробудити розум
дитини.
Ми з вами часто милуємося журавлиним клином. Ці дивні птахи допомагають один одному, створюючи підіймальну силу для тих, хто летить
попереду. Цікаво, хто навчив цих птахів мистецтву польоту? Спостерігаючи за
ними, спадає на думку, що навчальний заклад чимось подібний до цього
журавлиного клину, бо є джерелом енергії, творчим імпульсом для сильного змаху
дитячих крил у майбутнє. Тому і сучасна школа, формуючи життєві компетентності,
готує дітей до дорослого життя.
Одним з основних завдань моєї
роботи є становлення в учнів цілісного світогляду, формування життєвих
компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину,
виробництво; оволодіння засобами пізнавальної діяльності. Саме така особистість,
яка володіє основними компетентностями зможе успішно самореалізуватися в
соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, професіонал;
особистість, здатна відстоювати свої життєві цінності, а також піклуватися про
них.
Адже біологічна наука, одна єдина дає
дійсне спілкування людини з природою, без чого всі розумові здібності і життєва
енергія швидко б збідніли.
Подорожуючи в світ
природи, діти звертають увагу на причинно-наслідкові зв´язки між явищами і
речами, вчаться бачити залежності. Адже давня мудрість говорить: «Мислення розпочинається тільки із
здивування»,
а здивувати дитину можна лише на уроках біології. Найбільше запитань може бути
лише в біології.
Тільки біологія може емоційно
пробудити розум дитини. На своїх уроках я намагаюсь користуватися активними
методами роботи, тому що активність – це психічна якість, риса характеру
людини, яка виражається в посиленій діяльності.
Ця якість не
вроджена і не постійна, а може динамічно розвиватися, прогресувати і
регресувати під впливом сім´ї, школи, праці, товаришів та інших соціальних
факторів.
Найголовніше, що
на кожному уроці необхідна пізнавальна активність, а вона залежить тільки від
учителя, від його уміння активізувати учнів. Активні методи спонукають дітей до
старанного навчання.
Сприяти
зацікавленості учня передусім допомагати чітко та доступно сформульована
мотиваційна установка. Для мотивації освітньої діяльності використовуються
різноманітні прийоми.
Актуальність та ідея досвіду
Проблема, над якою я
працюю, спонукає до знаходження різноманітних підходів щодо організації
навчальної діяльності учнів на своїх уроках.
Новизна досвіду полягає в
оригінальному використанні інноваційних технологій (інтерактивного навчання,
методу проєктів, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ,
елементів дослідницької роботи) в урочній та в позаурочній діяльності.
Користуючись різними джерелами інформації, додатковою літературою, учні
заповнюють таблиці, складають схеми, порівнюють, класифікують, аналізують. Ці
методи забезпечують глибоке і стійке засвоєння знань, розвивають мислення та
пам'ять. Використовуючи навчальні презентації даю учням можливість змістовно
ознайомитися з темою і отримати відповіді на запитання, що виникають, а при
подальшому самостійному вивчені теми за допомогою презентації засвоїти
практичні прийоми створення запитів і, нарешті, спробувати свої власні сили. Тобто, використання
мультимедійних технологій забезпечує наочне подання інформації, яка в такому
випадку краще засвоюється і перетворює процес навчання на цікавий інтерактивний
діалог.
Застосовуючи
компетентнісний підхід в системі вивчення біології – я прогнозую, діагностую діяльність
учнів, як наслідок – співпраці вчителя з учнями у науково-дослідницьких
проектах, роботах МАН, олімпіадах, Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих
експедиціях, конкурсах. Окремі теми
курсу біології проводжу у формі тренінгу, або циклу інтерактивних вправ. На
окремих етапах уроку використовую відео фізкультхвилинки на патріотичну
тематику та різні інтерактивні вправи такі як: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Дискусія»,
«Криголам», «Метод прес»,«Капелюх скарг і пропозицій»; різні ігрові методи:
«Капелюшна дискусія «за» і «проти»», «Акваріум», «Евристична бесіда», «Аукціон
ідей», «Активізуюча вікторина», «Точка опори», «Метод спроб і помилок»,
«Експрес-тест», робота в парах, в групах, знайди помилку, хрестики-нулики,
склади правила.
Використовуючи
мультимедійні технології, забезпечую наочне подання інформації, яка в такому
випадку краще засвоюється і перетворює процес навчання на цікавий інтерактивний
діалог. Під час роботи намагаюся здійснювати індивідуальний підхід до учнів,
враховуючи їх вікові та психологічні особливості, створюю умови для розвитку
самовияву особистості. Активізуючи самостійну діяльність учнів, їх творче
мислення, на уроках біології передбачаю створення та розв’язок проблемних ситуацій, розвиваю уяву, критичне мислення.
Структуру
компетентнісної педагогіки можна уявити як своєрідний будинок, фундаментом
якого є загальнонавчальні, а дахом — життєві компетентності. Життєві
компетентності визначають як здатність людини здійснювати складні
поліфункціональні, поліпредметні, культуро-доцільні види діяльності, ефективно
розв'язувати різні навчальні завдання, життєві проблеми. Державний стандарт
базової й повної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів у системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних
досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:
• соціальні (характеризують
уміння людини повноцінно жити в суспільстві): брати на себе
відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з
життєвих ситуацій;
• загальнокультурні
(комунікативні): уміння спілкуватися усно й письмово рідною й іноземною мовами,
оволодівати досягненнями культури, з розумінням і повагою ставитися до людей
інших національностей, релігій, мов, рас, культур, політичних поглядів і
соціального стану;
• інформаційні: уміння
одержувати, осмислювати, обробляти й використовувати інформацію з різних
джерел;
• саморозвитку й самоосвіти:
потреба й готовність постійно вчитися протягом усього життя; опановувати
вміннями й навичками самоаналізу, самоконтролю й самооцінки;
• здоров'язберігаючі:
готовність дотримуватися здорового образу життя у фізичній, соціальній,
психічній і духовній сферах.
Формування інформаційної компетентності
Найбільшу
цінність для учня становить та інформація, яку він здобув самостійно, оскільки
вона добре інтегрується в уже наявну в нього систему знань. За допомогою
реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, комп'ютер, тощо) й
інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет)
формую вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію,
організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її.
Застосування
комп’ютерної техніки на даному етапі стало особливо ефективним, оскільки
дозволяє дуже швидко опрацювати інформацію і представити її у вигляді малюнків,
фотознімків, таблиць, схем, діаграм. Тому з перших уроків звертаю особливу
увагу на формування інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у
період навчання у школі та упродовж життя. Невід’ємною частиною уроку є
використання презентацій, відео фрагментів, творчих лабораторій, розробка дидактичних
карток та ін. Останнім часом почала
використовувати тестові завдання, розміщені на Google формі. Учні
проходять Інтернет тестування, надсилають і перевіряють результати. Це
допомагає їм готуватись до підсумкових самостійних робіт. А я в свою чергу за
допомогою цієї програми аналізую результати, відразу бачу типові помилки учнів.
Формування
комунікативної компетентності.
Формування комунікативної
компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє
формуванню в учнів вміння працювати й співпрацювати в колективі (команді,
ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних
взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири
молодого покоління. Учень вчиться презентувати себе, ставити запитання, давати
відповіді, дискутувати. Тому розробляю ігри, різні за складністю, формою та
часом проведення, до яких залучаються всі учні класу.
Формування компетентості саморозвитку.
Що таке вміння думати? Це означає, що учень сам може аналізувати проблему,
ставити запитання, планувати шлях розв'язання. Учень має бачити, що він не
стоїть на місці і це спонукає його до подальшої праці. Для цього слід створити
в класі атмосферу доброзичливості, де учень може проявляти самостійність, не
боячись поставити «безглузде» запитання.
Ситуація розвитку
особистості учня обумовлює його прагнення до самоствердження, завоювання статусної
позиції серед однолітків, бажання актуалізувати й випробувати свої можливості,
виявивши самостійність.
Формування компетентності самоосвіти
Формування
компетентності самоосвіти означає мати потребу і готовність постійно навчатися впродовж
усього життя. Тому однією з найважливіших функцій педагогічного впливу є
стимулювання і підтримка процесу самоосвіти особистості.
Постійна
постановка перед учнями проблемних ситуацій призводить до того, що вони не
«пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати, тим самим розвиваються
творчими особистостями, завжди готовими до пошуку. Тим самим увійшовши до
життя, учні будуть більш захищені від стресів. Проблемне викладання нового
матеріалу здійснюю, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього
запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми. Для активізації
мислення школярів можна створювати нереальні ситуації і розглядати різні гіпотези на кшалт:
«Що буде, якщо...»
Творчі задачі на відміну
від репродуктивних, допомагають підняти школярів на більш високий рівень
їхнього розумового розвитку.
Ступінь активності учнів
під час уроку є реакцією на методи і прийоми роботи вчителя, показником його
педагогічної майстерності. На своїх уроках для формування ключових компетенцій,
використовую такі активні прийоми навчання:
•
Приваблива мета. Перед
учнями ставлю привабливу, цікаву мету.У темі Папоротеподібні:У давнину люди в
ніч на Івана Купала ходили шукати квітку папороті. Чи вдалося це комусь
зробити?
•
Здивування. Для цього знаходжу такий аспект,
за якого навіть буденне стає дивовижним. Наприклад: Вивчаючи Комахи пропоную учням таке запитання: Чому із
всіх рослин із червоними квітками бджоли
запилюють тільки мак? Вправа''Уяви''.
Сонце своїм промінням пробуджує птахів і
вони на всі голоси починають наспівувати. Ви чуєте, як співають пташки? Це вони
радіють новому дню! Розплющіть очі.Чи ви це уявляли?( Під звуки музики демонструється відеофільм про красу живої
природи рідного краю.)
•
Відстрочена загадка. На
початку уроку задаю загадку ( дивний факт), відгадка на яку буде знайдена на
уроці під час роботи над новим матеріалом.
•
Фантастична добавка. На
уроці доповнюю реальну ситуацію фантастикою.
•
Лови помилку. Пояснюючи
матеріал, навмисно допускаю помилку, але заздалегідь попереджую про це учнів.
Або знайти і виправити помилки учня, який працює біля дошки.
•
Прес – конференція. Я навмисно неповністю
розкриваю тему і водночас пропоную школярам ставити запитання, які допоможуть
розкрити тему до кінця.
•
Мозковий штурм. Це один з елементів
інноваційного навчання, за якого діти працюють у групах. Учням даю завдання,
для розв’язання якого необхідно користуватись додатковою літературою.
•
Вправа «Ланцюжок». Учні
по черзі швидко називають терміни з теми.
•
Експрес – завдання. Із
переліку вибрати зайве і мотивувати вибір.
•
Закінчи думку. Необхідно
логічно закінчити речення.
•
Гра – дискусія
«Мікрофон». Учні стають у коло. Той, хто з «мікрофоном» говорить і передає його
наступному. Кожен висловлює думку.
•
Упізнай за описом.
•
Гра «Акваріум». Одна
група, утворивши мале коло в центрі класу, працює окремо. Їй потрібно: вголос
зачитати проблему; обговорити її в групі; за 5 – 7 хв. знайти спільне рішення.
•
Діаграма Вена. Кола, що
перетинаються. Використовується для порівняння. В частині перетину – спільні
риси, а в окремих – відмінні.
Основне кредо в моїй
праці – розбудити і розвинути в кожній дитині творчий початок. Щоб добитися
цього відношення потрібно викликати
певні почуття , переживання. На уроці: «Людина - частина природи. Зв'язок людини з природою» з'ясовую причини
загибелі рослин.
Формування
компетентності продуктивної творчої діяльності
Коли треба надати учням змогу розібратися в
чомусь глибоко і всебічно, підняти їх на
вищий рівень засвоєння, який передбачає практичне застосування матеріалу, аналіз і оцінку,
використовую такий метод, як проектне завдання (метод проектів). Цей метод відноситься до дослідницьких,
основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені
потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».
В основі методу
лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, тобто це є поєднання
багатьох ключових компетентностей
школярів.
Проектне
завдання можна порівняти з написанням доповіді або здійсненням всестороннього практичного завдання. Учні працюють над презентацією певної проблеми (мети)
протягом тривалого часу. Елементи проєктного навчання розпочинаю
вже у 5 класі з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу». Успішно були представлені проєкти «Листопад», «Чому скисає молоко?». Однією з головних особливостей проєктної діяльності, на мій
погляд, є орієнтація на досягнення конкретної практичної мети – наочну
презентацію результату (окремі схеми та малюнки, графіки, діаграми, комп’ютерні
вирішення). Учень, захоплений роботою над проєктом зазвичай не звертає
особливої уваги на отримання оцінки, а відчуває творче задоволення від процесу
пізнання.
Формування
здоров’язберігаючої компетентності
Здоров'язберігаюча компетентність передбачає
готовність дотримуватися здорового способу життя у фізичній, соціальній,
психічній і духовній сферах.
На
уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: важливість
здорового способу життя, необхідність профілактики захворювань, значення
раціонального харчування, дотримання режиму сну та бадьорості, важливість
загартування, боротьба з шкідливими для здоров’я факторами і, звичайно,
дотримання сексуальної поведінки, що впливає на функціонування репродуктивної
системи, яка є запорукою майбутнього здорового сімейного життя.
Використовую
технології толерантного спілкування, які сприяють зниженню неприязні, розвитку
емпатії та комунікативних здібностей, що необхідно для зміцнення психічного
здоров’я, а ще використовую релаксопедичний метод, що включає в себе
психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та
життєрадісний тонус.
ВИСНОВКИ
1. Життєві компетентності
при викладанні біології допомагають
в:
- опануванні навичок застосування учнями
базових понять у контексті повсякденного життя та в процесі трудової
діяльності;
- зростанні інтересу
школярів до вивчення біології і в цілому до навчання;
- розвитку духовних цінностей особистості:
витонченості логічних міркувань, мислення, повагу до вчених минулого;
- формуванні гуманістичної
системи спілкування між учителем та учнями, перетворення кожної дитини на
самостійно мислячу особистість, здатну поважати себе й інших.
2. Життєві компетентності
при викладаннібіології сприяють:
-залученню учнів до
самостійного пошуку й «відкриття» нових знань,
-розв’язання задач
проблемного характеру; якщо навчання потребує напруження думки, мислення;
-використання диференційованих дидактичних матеріалів, комп’ютерної техніки, мультимедійних засобів навчання.
Список використаної
літератури:
1. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології
в школі. Х.: Вид група “ Основа”, 2003.
2. Бортнічук Т. Я. Формування ключовий компетентностей на
уроках біології через використання педагогічних інновацій. Методичний посібник. http://bortnichuck.blogspot.com/2016/02/blog-post.html
3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
Кабінет біології. Упоряд. К. М. Задорожний, С. О. Малікова. - Х.: Вид.
rрупа «Основа», 2006.- С. 39-51.
4. Драненко Т. Є., Зламан С. В. Використання прийомів
формування навчальної діяльності учнів на уроках біології: Методичний посібник.
– Рівне, 2010. – с. 37
5.
Небикова Т. Використання активних та інтерактивних технологій на уроках
біології: методичні рекомендації // Біологія. – 2006. - №3.
6.
Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок, інтерактивні технології навчання». К.
«Видавництво А.С.К.», 200Концепція загальної середньої освіти
(12річнашкола):http://www.mon.gov.ua/education/average
7. Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок:
інтерактивні технології навчання». Київ. «А.С.К.» 2004
